Вірш Же

Мовою шепоту

Ти вся в задумі, погляд твій пом'як,
Вируєш птахом у панорамах мрій.
Список бажань виходить за поля,
Летить за обрій неначе диво-змій.

Вчорашній сум твій зникне у росі
Небесних сліз, крилатими пролитих.
А свіже почуття в усій красі
Проб'ється до життя крізь горя плити.

І світ, розділений на решту й двох,
Новими кольорами затанцює.
І, ставши посеред моста зі спроб,
Шепни Йому:"Жива". І Він почує.

Женя