Після цього випадку, кризу з мам, я, як казала Белла, помінялась ролями зі своїми рідними. Постійно переживаю за них, сумую за ними весь час, ніяк не можу насититись їхньою присутністю. Якщо якесь маленьке погіршення, мені відразу стає нестерпно сумно і часом хочеться плакати. Та й не тільки з рідними таке: з Ань он, наприклад, теж. Звісно, під "рідними" я розумію, в більшості, мам.
Хотілося б вірити, що з часом це мине, але не певна; та й не знаю, чи хочу цього
Квітень
Немає коментарів:
Дописати коментар